Права дитини

П Р А В А Д И Т И Н И

Дитинство — найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме у цей період людина потребує найбільшої уваги і захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить доля кожної дитини і розвиток суспільства загалом.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об'єднаних Націй.

З часу ратифікації у 1991 році Конвенції про права дитини Україна неухильно йде шляхом інкорпорації найвищих стандартів прав дитини у своє законодавство та впроваджує їх у життя.

Конституція України гарантує рівність у своїх правах дітей незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону, гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Указом Президента України затверджено Національну програму «Діти України». Урядом послідовно вживаються заходи на її виконання, у тому числі й з питань освіти дітей.

Разом з тим права дитини в Україні реалізуються в умовах економічних та соціальних протиріч, нестабільності, що негативно позначилися на розв'язанні проблем захисту дітей.

Не оминули ці явища і систему освіти. Недостатньо фінансуються навчальні заклади, слабкою є їхня матеріальна база. Не повною мірою розв'язана проблема залучення до навчання підлітків, які залишили навчання, потребує більшої уваги задоволення прав дітей-інвалідів на здобуття освіти. Існують проблеми соціального захисту дітей, які виховуються в школах-інтернатах. Зростає кількість бездоглядних дітей. З огляду на це є гостра потреба у реалізації єдиної державної політики щодо поліпшення становища дітей, їх освіти та соціалізації в суспільстві, у якнайповнішому використанні міжнародного досвіду розв'язання проблем захисту прав дітей.

У 2001 році прийнято Закон України «Про охорону дитинства», який визначає охорону дитинства у нашій країні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і встановлює основні засади державної політики у сфері реалізації прав дітей на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток. Реалізація цього закону вимагає об'єднання зусиль усіх, кому не байдужа доля дітей, і не лише освітян, а кожного громадянина України.

Державна політика щодо дітей і молоді значною мірою реалізується саме в освітній галузі. Саме в освіті зосереджено найбільший потенціал для становлення особистості, тому насамперед від освітян залежить, яким буде наше суспільство сьогодні і завтра.

У центрі всієї освітянської роботи має бути дитина. Гуманізація навчального процесу, особистісно орієнтоване виховання - пріоритетні напрями подальшого розвитку освіти. Сучасна система освіти включає значне коло питань, які сприяють реалізації та захисту прав дітей. Тож подбаємо усі разом, щоб кожна дитина знала свої права і уміла їх обстоювати.